Хліб у полі — не в коморі

post image

Ринок зерна України в 2024 році відзначається значними змінами, спричиненими впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Погодні умови, трансформація логістики та нестабільність на світових ринках продовжують відіграватись у формуванні цінових тенденцій та обсягів виробництва. Однак, незважаючи на труднощі, Україна продовжує залишатися одним з провідних експортерів зернових культур, що підтверджується рекордними показниками залізничних перевезень та стабільністю морської логістики. У цій статті ми розглянемо основні події літа 2024 року, проаналізуємо динаміку цін та обговоримо перспективи.

Зміна клімату

Про зміну кліматичних умов ми говоримо більше 15 років. Весь цей час, ми аграрії України, лише говорили та не відчували це на власній шкурі і щороку лише примножували валовий збір зернових та олійний завдяки плідній роботі з ефективності вирощення зерна. Та 2024 рік – рік коли розмови стали реаліями – зміна клімату мала дуже помітний вплив на урожай, що відобразилося на якості та обсягах зібраного зерна. Кліматичні зміни проявилися у декількох ключових аспектах:

  1. Аномальна спека: на півдні та сході країни спостерігалися тривалі періоди спеки, що призвело до значного дефіциту вологи в ґрунті. Це негативно позначилося на урожаї практично всіх культур, найболючішими стали:
  • зниження вмісту білка у пшениці;
  • зменшення ваги зерен та підвищена крихкість кукурудзи, що робить її менш стійкою під час зберігання
  • зниження олійності соняшника
  1. Нерівномірний розподіл опадів: У деяких регіонах, особливо на заході та півночі України, навпаки, спостерігалися сильні дощі, що призвело до заболочування полів та ускладнення жнив. Через це збір пшениці та ячменю затримався, а частина врожаю була пошкоджена надлишковою вологістю, що вплинуло на його якість.

Політика

Літо 2024 почалося гарячими політико-економічними новинами. ТОП питаннями на розгляді Уряду стали:

  1. Збільшення ставки ПДВ до з 20 до 25%, військового збору з 1,5 до 5%,
  2. Збільшення акцизу на пальне
  3. Скасування четвертої групи та перехід всіх на єдину систему оподаткування

Втім, літо пройшло, вищеперераховані ініціативи не прийняті. Натомість, в кінці серпня Кабмін затвердив механізм мінімальних експортних цін на зерно. Як це працюватиме?

  • Старт мінімальних цін: Мінімальні експортні ціни на агропродукцію почнуть діяти з 1 жовтня 2024 року. Вони будуть встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України після запуску урядом механізму експортного забезпечення.
  • Перевірка експортних контрактів: Мінімальні експортні ціни на агропродукцію будуть визначатися за період попередніх шести місяців. Наприклад, 1 жовтня будуть встановлені ціни за період з квітня по вересень 2024 року. Ціни, зазначені в експортних контрактах, укладених аграріями за цей період, не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні показники.
  • Щомісячний перегляд цін: Міністерство аграрної політики щомісяця 10 числа визначатиме та розраховуватиме рівень мінімально допустимих експортних цін. Ціни будуть публікуватися на офіційному сайті Міністерства і вступатимуть в дію з наступного дня після публікації.
  • Валютний перерахунок: Мінімальні ціни на експорт агропродукції будуть вказані у доларах США за 1 кг. Для зручності ціни перераховуватимуться у гривні за поточним курсом НБУ на дату встановлення.
  • Перелік продукції: Міністерство встановлюватиме мінімальні експортні ціни для 15 видів агропродукції, серед яких: пшениця, кукурудза, соя, різні види олії (соняшникова, соєва, ріпакова), макуха, ріпак, соняшник, волоські горіхи (свіжі, сухі, цілі, подрібнені), та мед.
  • Знижки на експорт: Для розрахунку мінімальних цін братиметься середньозважений показник найнижчих експортних цін за попередній місяць. У разі зниження ринкової ціни дозволено експорт з дисконтом до 10% від мінімальної ціни.
  • Застосування до форвардних контрактів: Мінімальні експортні ціни також стосуються форвардних контрактів. Якщо контракт укладено в період дії встановлених мінімальних цін, то застосовується ціна, яка діяла на момент підписання контракту.

Враховуючи, що українский ринок зерна експортоорієнтований, такі зміни правил можуть мати наступні наслідки:

  • Зниження конкурентоспроможності: З іншого боку, закон може знизити конкурентоспроможність українського зерна на міжнародних ринках. Якщо мінімальні ціни будуть вищими за середньоринкові ціни, іноземні покупці можуть звернути увагу на інших постачальників із нижчими цінами.
  • Скорочення експорту: У випадку, якщо мінімальні ціни виявляться занадто високими, експортні обсяги можуть зменшитися, що негативно вплине на валютні надходження в країну. Це може призвести до накопичення запасів зерна всередині країни, що в свою чергу, може тиснути на внутрішні ціни.
  • Адміністративні складнощі: Впровадження нових правил може додати бюрократичні труднощі для експортерів, які повинні будуть адаптувати свої контракти і стратегії до нових вимог. Це може призвести до затримок у торгівлі та зростання витрат на дотримання регуляторних вимог.
  • Реакція ринку: Ринок може реагувати на ці зміни по-різному в залежності від регіону та конкретної продукції. Деякі експортери можуть знайти способи обійти нові правила, наприклад, шляхом зниження якості продукції або експортування через сусідні країни з менш суворими регуляціями.

Загалом, вплив цього закону буде залежати від того, наскільки вдало він буде реалізований, та від реакції як українських виробників, так і міжнародних покупців.

Логістика

Рішучість влади та наших славетних ЗСУ не можуть не вражати. Вже рівно рік як в Україні працює зерновий морський коридор, який знаходиться під захистом ВМС ЗСУ. Він проходить через порти Одеси, Чорноморська та Південного. Україною реалізована програма страхування суден UNITY, створена спільно з британським урядом та пулом страхових компаній. Важливо відзначити, він працює цілодобово! За рік було зафрахтовано тисячі суден. Україні вдалося досягти довоєнних темпів експорту зерна. Через порти Великої Одеси за 11 місяців вдалось експортувати понад 60 млн т вантажу. З них — 40,6 млн т зернові вантажі, які експортують до 46 країн світу.

Враховуючи загальносвітову тенденцію, вартість фрахту зерна з українських портів продовжує залишатися стабільно низькою. Наприклад, фрахтові ставки для перевезення зерна з портів Одеси на невеликі судна (Handysize) в напрямку Середземномор'я коливаються від $38 до $40 за тонну, тоді як для більш великих суден (Panamax) ставки для експорту до Китаю знизилися до $70-$72 за тонну. Це свідчить про зниження вартості фрахту в порівнянні з початком року, що створює сприятливі умови для експорту українського зерна.

Також варто зазначити, що логістичні витрати на перевезення зерна баржами з українських портів до європейських, таких як Констанца в Румунії, становлять приблизно 20 євро за тонну, що також сприяє експорту.

У 2024 році залізничні перевезення зернових в Україні досягли рекордних показників. За перші сім місяців року АТ «Укрзалізниця» перевезло 24,33 млн тонн зернових вантажів, що на 33% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Експортні перевезення склали 20,86 млн тонн, що на 50% перевищує показники 2023 року.

Виробництво та експорт

За останні 10 років баланс зернових та олійних культур в Україні ще ніколи не був таким неоднозначним. В першу чергу, це пов’язано з визначенням збиральних площ. До прикладу, серпневий прогноз USDA виявився суттєво більшим за липневий для ряду ключових культур.

На фоні збільшених прогнозів збиральної площі, але враховуючи нівелюючий погодний фактор, який суттєво впливає на урожай, ми отримуємо не такий вже і великий плюс в прогнозі валового збору. Так чи інакше, виробництво буде значно меншим за попередній рік.

Протягом останніх кількох років Україна демонструє значні коливання в експорті основних зернових та олійних культур. Згідно з даними, найбільш стабільним залишається експорт кукурудзи, яка продовжує займати провідні позиції серед експортних товарів. Однак, на 2024/25 маркетинговий рік, прогнозуємо значне зниження, що пов'язано з зменшенням врожайності. Ті ж самі чинники відіграються і на ринку пшениці. До речі, вже з початку сезону українські борошномели пропонують обмежити експорт продовольчої пшениці до 4,6 млн т заключивщи "зерновий меморандум" між державою та операторами ринку. Так, в серпні велися розмови що обсяг квоти на експорт пшениці з України у 2024/25 МГ пропонується встановити на рівні 16,2 млн т, при цьому квота на відвантаження зернової із вмістом білка 11% і вище пропонується на рівні 4,6 млн т.

Цікавою є динаміка експорту сої, яка після спаду в 2020/21 році демонструє стале зростання, з прогнозом на 2024/25 рік, що значно перевищує попередні показники. Це свідчить про зростаючу популярність цієї культури на світових ринках і можливе збільшення інвестицій у її виробництво.

Ціни

В середині липня ціни на зернові просіли на 20 доларів на тонні, що було зумовлено кон’юнктурою світового ринку, але вже на кінець серпня все повернулося до рівня початку літа. Так, вересень розпочинається з рівня:

Ячмінь:

  • 170 – 175 дол/т, СРТ-порт
  • 6500 – 6900 грн/т, СРТ-переробка
  • Короткостроковий прогноз: страбілізації - ринок налякали чутки про те, що Китай хоче призупинити імпорт ячменю

Пшениця:

  • 200 – 206 дол/т, СРТ-порт
  • 7700 – 9100 грн/т, СРТ-переробка
  • Короткостроковий прогноз: зростання – фермер утримується від продажів

Кукурудза:

  • 180 – 185 дол/т, СРТ-порт
  • 7000 – 8200 грн/т, СРТ-переробка
  • Короткостроковий прогноз: зниження – зниження на ринку СВОТ

Соняшник:

  • 19800 – 21000 грн/т, СРТ-переробка
  • Короткостроковий прогноз: зростання – ініціатива переробника накопичення запасів

Соя:

  • 370 – 380 дол/т, СРТ-порт
  • 19800 – 21000 грн/т, СРТ-переробка
  • Короткостроковий прогноз: зниження – великий розрив між світовою та внутрішньою ціною на олійну

Ріпак:

  • 470 – 480 дол/т, СРТ-порт;
  • 16200 – 17000 грн/ СРТ-переробка
  • Короткостроковий прогноз: зниження - трейдна вересень має мало продаж на експорт, тому попит може знизитися, що призведе до більшого зниження ціни на СРТ ринку