Валерія Пекін: Українські соняшник та соя 2017



Протягом останніх сезонів все більш явною стає переорієнтація українського ринку зернових та олійних культур на зовнішні ринки, про що свідчать збільшення обсягів експорту і розширення географії поставок. При цьому внутрішнє споживання характеризується відносно стабільними показниками. Пройшов ще один рік і ми готові підвести підсумки того, як складалася ситуація в даних сегментах ринку і які цінові тенденції переважали в 2017 році.

Соя

Згідно з попередніми оцінками, в сезоні-2017/18 в Україні ми отримуємо скорочення валового збору соєвих бобів до 3,8 млн. тонн проти 4,15 млн. тонн в 2016/17 МР. Збільшення посівних площ під цією культурою на 7% (до 2 млн. га) не змогло компенсувати істотне зниження врожайності (18,9 ц/га проти 22,3 ц/га у попередньому сезоні), що було обумовлено несприятливими погодними умовами: навесні - сніг і заморозки, влітку – посуха.

Однак, оскільки ціна українських соєвих бобів формується в залежності від кон’юнктури світового ринку, недобір українського урожаю на його ціні не відобразився – світові перехідні залишки соєвих бобів в 2017/18 МР оцінюється в 98,3 млн тонн, що на 1,7 млн тонн більше ніж в рекордному 2016/17 МР. Таким чином, сезон стартував з дещо нижчих експортних цін на українські соєві боби – 350 дол./т на базисі СРТ. Але, варто відзначити, що вже в грудні активний попит на українську олійну підштовхнув експортну ціну до рівня попереднього року – 370 дол./т.

У сезоні-2017/18 Україна, найімовірніше, не зможе досягти таких високих результатів в експорті, що пояснюється зниженням оцінок врожаю і відповідно експортного потенціалу соєвих бобів. Так, запопередніми оцінками, експорт сої в 2017/18 МР може знизитися до 2,4 млн. тонн (-17% до 2016/17 МР). Відзначимо, що відставання збиральних робіт у вересні кілька сповільнило темпи експорту, про що свідчать дані про вивезених обсягах сої в зазначеному місяці.

Обсяги переробки на українському ринку соєвих бобів з року в рік поступаються обсягам експорту через постійно зростаючий попит на олійну і продукти переробки на світовому ринку. При цьому якщо попит на соєву олію оцінюється як високий, то ринок соєвого шроту характеризується стабільно помірними темпами торгівлі на тлі великої кількості пропозицій протеїнової продукції в світі.

У 2016/17 МР українські заводи переробили близько 1,1 млн. тонн сої (-3% до сезону-2015/16). Незважаючи на збільшення виробничих потужностей в Україні, прогноз переробки сої на 2017/18 МР незначно знижений - до 1 млн. тонн внаслідок скорочення врожаю і активних темпів експорту. Також знижена оцінка виробництва соєвого шроту/макухи та олії на 10% -до 747,4 тис. тонн і 165 тис. тонн відповідно. Варто відмітити, що низхідна динаміка виробництва соєвої продукції зберігається вже кілька сезонів поспіль.

Разом з обсягами виробництва на поточний сезон знижені і оцінки експорту даної продукції. Так, прогнозований обсяг експорту соєвого шроту та макухи може скоротитися на 9% - до 270 тис. тонн, соєвої олії - на 18%, до 145 тис. тонн.

Щодо ситуації в сегменті соєвої макухи варто відзначити, що виробники відвантажували його в основному на внутрішньому ринку. Ціни попиту на даний продукт як в сезоні 2016/17, так і на початку 2017/18 МР озвучувалися в основному нижче закупівельних цін на сою. Дана ситуація пояснюється великою кількістю пропозицій макухи на ринку. Ціни попиту з початку сезону-2017/18 по початок грудня істотно не змінювалися, в той час як на сою практично безперервно росли. Так, на початок грудня ціна сої на внутрішньому ринку досягла 11300 грн/т на умовах СРТ-підприємство.

При цьому на ринку соєвої олії спостерігалася протилежна ситуація. Внаслідок скорочення обсягів переробки і відповідно зниження кількості пропозицій олії попит на продукт оцінювався як високий, тож і ціна зростає. На початок грудня ціна соєвої олії досягла 23050 грн/т на базисі EXW.

Важливою новиною в грудні сталавідміна відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) при експорті сої з 1 березня 2018 року. Що це фактично означає? – Нові умови експорту змусять експортерів української сої або підвищити ціни збуту на суму що компенсувалася за рахунок повернення ПВД, або знизити закупівельні ціни для українських аграріїв. Опираючись на закони ціноутворення не важко здогадатися як трансформується ринок з моменту вступу в дію нових правил – на внутрішньому ринку ціни знизяться на 15-17%. На нашу думку це станеться з нового сезону – вересень 2018 року, адже експортна активність в Україні в даному сегменті з березня найчастіше мінімальна, за винятком 2016/17 МР коли саме в другій половині сезону світові ціни пішли вгору.

Соняшник

Початок 2017/18 МГ (вересень) для сегмента соняшнику характеризувався низькою активністю торгової діяльності, що було нетиповим для даного етапу сезону. Збиральна кампанія олійної стартувала з запізненням більш ніж на два тижні внаслідок зсуву посівної, що, в свою чергу, було обумовлено аномальними погодними умовами в квітні 2017 року. Таким чином, багато переробників на старті сезону зазнавали труднощів з формуванням сировинної бази для запуску виробничих потужностей, і торгово-закупівельна діяльність відновилася лише в жовтні.

В 2017 році важким ударом для сегменту стали оцінки валового збору соняшнику в Україні. За попередніми даними урожай насіння соняшника в Україні в 2017/18 МР складе 11,95 млн тонн, що майже на 2 млн тонн менше ніж в попередньому році. Таке зниження валового збору пов’язане зі зниженням урожайності олійної з 22,7 ц/га у 2016/17 МР до 20,1 ц/га в поточному.

Щодо цінових тенденцій у розглянутий період можна відзначити, що кожен сезон є непередбачуваним, а прогнозування стартових цін стає більш важким. Не став винятком і новий МР. Відмінною рисою на старті жнив стало те, що сезонне зниження цін на олійну не відбулося. Навпаки, практично весь вересень ціни на соняшник росли, що пояснювалося більш пізнім збиранням, а також конкуренцією за сировину на тлі постійно зростаючих виробничих потужностей.

В кінці листопада цінова ситуація в сегменті змінилася. Значний тиск на сировинний сегмент зробило зниження цін на експортному ринку соняшникової олії після підвищення імпортних мит на даний продукт в Індії (мито на сиру соняшникову олію зросла з 12,5% до 25%), внаслідок чого українські переробники почали знижувати закупівельні ціни на насіння соняшника. Так, ціни попиту на соняшник в другій половині листопада знизилися в середньому на 200 грн/т – до 10800 грн/т на умовах доставки СРТ-підприємство. Але, внаслідок такого зниження цін на ринку істотно скоротилася кількість пропозицій олійної, тож на фоні дефіциту пропозицій сировини переробники вже в грудні переробники збільшили закупівельні ціни на 100 грн/т – до 10700 – 11300 грн/т на тих же умовах.

Окремо відзначимо той факт, що уряд Індії, яка є найбільшим покупцем рослинних масел в світі і в Україні зокрема, 17 листопада прийняло рішення про істотне підвищення митних імпортних мит на рослинні олії. Дане рішення зробило негативний вплив на цінову кон'юнктуру українського експортного ринку соняшникової олії. При цьому експерти вважають, що власних обсягів виробленої продукції для задоволення внутрішнього споживання Індії може бути недостатньо, через що країна змушена буде до кінця сезону-2017/18 збільшити обсяги імпорту рослинних олій. А це для України означає можливість збільшення закупівельних цін на насіння соняшника в середині країни.

Що стосується ринку соняшникового шроту, то тут варто відзначити нетиповість 2017 року. Яскравовираженю стала відсутність традиційного періоду дефіциту в липні-серпні. Більш того, впродовж року неодноразово портові склади були переповнені продуктом через в’ялість експортної торгівлі. Низький попит на шрот соняшнику на внутрішньому ринку пояснюється скороченням обсягів виробництва продукції тваринництва в Україні. Значну кількість шроту сонячного експортували в Республіку Білорусь. В зв'язку з тим, що в даний час соняшниковий шрот дешевше в Росії, ринок Білорусі починає переорієнтацію на російського виробника. Таким чином, впродовж року ми спостерігали стабільність цін на продукт в діапазоні 4400 – 5100 грн/т на мовах EXWвпродовж всього аналізованого періоду.

×