Сировина для кормовиробництва в сезоні 2019/20: що купувати на вигідних умовах?



    Питанням, чим годувати тварин, задається кожен фермер. Проте, крім якості та користі кормової сировини, не менш важливо, щоб вона була вигідною для закупівлі. Тож, яку сировину купувати українським господарствам у сезоні 2019/20, підкаже стаття.

    У 2019/20 МР, за прогнозами аналітиків Міністерства сільського господарства США (USDA), в Україні очікують більший урожай ячменю та пшениці порівняно з попереднім сезоном. Щодо кукурудзи, у зв’язку із ситуацією на світовому ринку, з очікуваних 35 млн т української зернової експортуватимуть лише 28 млн т. При цьому для продажу на внутрішщньому ринку залишиться 6,4 млн т, 5 млн т з яких буде використано у кормовиробництві, а це на 200 тис. т більше, ніж попереднього року.

    Щодо ячменю, аналіз ринкової ситуації демонструє, що половина із очікуваного врожаю залишиться для споживання в Україні — 4,1 млн т, з яких 2,8 млн т можна буде використати для годівлі тварин.

    Наразі, ціни на ринку нижчі, ніж минулорічні. Це спричинено значним зростанням виробництва пшениці та ячменю у світі, у тому числі в Україні. За нашими оцінками, ціни на ячмінь, пшеницю хоч і зростатимуть, але рівнів сезону 2018/19 не досягнуть.

    Разом із тим, у поточному сезоні скоротилася частка фуражної пшениці у структурі виробництва як в Україні, так і в світі. Тому серед імпортерів значно зріс попит саме на фуражне зерно, що посилює конкуренцію між зернотрейдерами та переробними заводами. Тож очікують, що переробники орієнтуватимуться на фуражний ячмінь та кукурудзу. Адже виробництво першої культури зросло (при цьому деякі імпортери скоротили попит, що дозволяє наростити внутрішню переробку), а другої — залишиться на рівні минулого року. Водночас попит на українську кукурудзу з боку ключових імпортерів може скоротитися, спричинивши зростання залишків. Тому конкуренція між трейдинговими компаніями та кормовиробниками ослабне. Хоча з кукурудзою не все так однозначно через несприятливі погодні умови в США, які негативно вплинуть на врожай. Оскільки США є одним із найбільшим її виробників і саме там формується цінова динаміка на ринку зернових (через механізм біржового ціноутворення), зменшення врожаю кукурудзи (за деякими оцінками експертів, виробництво ймовірно скоротиться на 30 млн т) може спричинити зростання ціни на неї.

    У цьому МР посівні площі під рапс в Україні більші, що дасть гарний врожай цієї культури на рівні 3,1 млн т. Це рекордний показник для України. Такий результат збільшить частку виробництва рапсового шроту до 233 тис. т, 33 тис. т з яких залишаться для власного кормовиробництва. Проте, якщо порівнювати з попереднім роком, власне споживання зменшиться на 11 тис. т, що може сформувати дефіцит цього продукту на ринку кормів, а відтак, і зростання ціни на нього.

    За останні два маркетингові роки значно зросла частка виробництва соєвого шроту порівняно з 2017/18 МР. Хоча в сезоні 2019/20 виробництво збільшилося на 40 тис. т порівняно з минулорічним результатом, внутрішнє споживання залишається на рівні 370 тис. т вже два роки поспіль. Водночас на ринку скоротиться пропозиція соняшникового шроту на корми у зв’язку зі зменшенням виробництва на 123 тис. т проти минулорічного показника. На внутрішнє використання планують залишити 1,36 млн т соняшникового шроту — весь обсяг використають для кормозабезпечення країни. Проте зменшення пропозиції на ринку також зможе привести до дефіциту продукту та зростання ціни на нього.

    За оцінками переробників, попит на шроти з боку імпортерів залишиться на рівні минулого року або навіть зросте. Це спричинить конкуренцію між зовнішнім та внутрішнім ринками, що, можливо, призведе до здороження продуктів переробки олійних.

    Таким чином, збільшення виробництва фуражних зернових у світі буде стримувати ціни від стрімкого зростання. За винятком фуражної пшениці, виробництво якої зменшиться і тим самим підтримуватиме високі ціни на неї. Серед продукції переробки олійних культур в Україні зросте попит на соняшниковий шріт як традиційний корм для тваринництва. Тому значну частину раціону сільськогосподарських тварин скрадатиме саме він. 

Олексій Тартаківський, 

фахівець-аналітик з дослідження товарного ринку компанії FenixAgro

×