Олег Поблоцький: Стейкхолдери стратегії кормозабезпечення, які наші цінності? – Персонал



    Концепція стейкхолдерів, або концепція зацікавлених сторін, відноситься до числа найвідоміших теоретичних конструкцій. Ця теорія – в контексті проблеми взаємин бізнесу і суспільства – по-своєму авторитетна і загальновизнана, але одночасно вона лишається однієї з найбільш дискусійних.

    Вважається, що основне джерело класичної версії концепції стейкхолдерів – це відома книга Е. Фрімена «Стратегічний менеджмент: стейкхолдерський підхід». За визначенням Фрімена, стейкхолдерами є будь-які індивідууми, групи або організації, які надають значущий вплив на прийняття компанією рішення і / або являються під впливом цих рішень. Відповідно, до стейкхолдерів відносять: власників компанії, її найманих менеджерів, персонал – внутрішні стейкхолдери. А також покупців продуктів компанії, постачальників ресурсів, державу – зовнішні стейкхолдери.

    Головна ідея концепції стейкхолдерів полягає у тому, що власники та менеджери повинні керувати діяльністю компанії із збереженням інтересів усіх співробітників компанії та зі збереженням етичного балансу. При цьому саме таке функціонування і розвиток компанії як раз і є практичним підтвердженням і реальним доказом соціальної відповідальності компанії.

    З метою ефективного управління ризиками будь-якого проекту у концепції стейкхолдерів дуже важливо розуміти очікування кожного. На мою думку, побудова концепції стейкхолдерів у стратегії кормозабезпечення тваринницького комплексу не є винятком.

    Звичайно, кожен з нас має різний рівень важливості в процесі кормозабезпечення господарства та кардинально різний вплив на управлінські та процесні рішення та результат стратегії. У попередніх публікаціях я робив акцент на концепції стейкхолдерів через взаємодію інвестора та власника, друга частина циклу була присвячена менеджерам по кормозабеспеченню, іншими словами – закупівельникам різних масштабів і рангів і постачальників кормів і сировини.

    Сьогодні хотілося б поговорити про ще одну, не менш важливу ланку в стратегії кормозабезпечення – це персонал.

    Засновники та інвестори, закупівельники та постачальники – найбільш зацікавлені персонажі в ефективній системі кормозабезбечення тваринницького комплексу. Перші розробляють стратегію, управлінці системи закупівлі її виконують, постачальники роблять все, щоб догодити своєму клієнту. Що ж відбувається в системі далі? А далі – виконання задач руками персоналу.

    Ще десять років тому набув популярності вислів: «бізнес роблять люди». Проблема мотивації персоналу – одна з найактуальніших. Для досягнення ефективного результату в роботі – важливим є розуміння очікувань (інтересів) персоналу від підприємства.

    Я виділяю наступне:

- гідна винагорода;

- безпека праці;

- умови праці;

- кар’єрний ріст;

- професійне навчання;

- соціальні гарантії та пільги. 

    Завданням підприємства є забезпечення персоналу всім необхідним для продуктивного виконання своїх обов’язків. В свою чергу, завданням персоналу є професійне виконання поставлених планів та завдань.

    Реальність українського бізнесу така, що в спадок від планової економіки нам дістався «бізнес», який тільки зараз починає змінювати принципи своєї роботи і перебудовуватися з урахуванням нових реалій конкурентного середовища. По-перше, приватний власник спочатку більш уважно ставиться до власних грошей, і до того, як цими грошима розпоряджаються наймані ним працівники. По-друге, зниження рентабельності бізнесу, викликане загостренням конкуренції, змушує постійно шукати додаткові резерви прибутку. Одним з таких резервів є зниження закупівельних цін і підвищення ефективності постачання. Найбільшою перешкодою на цьому шляху є співробітники, які не зацікавлені в підвищенні якості своєї роботи. Це можна пояснити кількома причинами. Найпоширеніша з них – незадоволення умовами праці, що призводить до бажання надолужити втрачене. Для закупівельника найпопулярнішим шляхом є отримання «відкату», який він отримує від постачальника за те, що закуповує товар не на найвигідніших умовах.

    Оператор з приготування та роздачі корму має безпосереднє відношення та взаємодію із сировиною, яка потім потрапить до тварин. Від правильних пропорцій, частоти та часу годівлі залежить безпосередньо ефективність та якість кінцевого продукту. Для уникнення недобросовісного виконання обов’язків, працівник має бути впевненим в безпеці своєї праці та мати відповідні умови для неї. Через дуже часте знецінення таких обов’язків та невиплату відповідної заробітної плати, підприємство може зіштовхнутися із недобросовісністю у вигляді крадіжок, яка в подальшому приховується шляхом неправильної технології приготування корму.

    Є й інші ситуації, коли оператор з приготування корму не дотримується технології та робить все на око. Причина – відсутність кваліфікації. Не важко знайти працівника для ферми – важко знайти кваліфікованого спеціаліста. Тут керівництво має «поле для гри». Тобто, в його силах організація професійного навчання на фермі, що в свою чергу підвищить компетентність працівників та безумовно відобразиться на роботі ферми.

    Негативний фактор крадіжок може проявлятися і в роботі комірників. А це вже елементарне недобросовісне відношення та халатність працівників до своїх обов’язків.

    Чому ж це відбувається? Причиною, на мою думку, є не лише незадоволення працівників умовами праці, а й їх ментальність.

    Питання, яке турбує багатьох роботодавців: скільки ж має отримувати заробітної плати чи то комірник, чи то оператор з приготування та роздачі корму, щоб викорінити таку недобросовісність? Я вважаю, що до недобросовісності потрібні інші методи: контроль та контролінг.

    Найпростіший спосіб попередити історію про «відкат» – особисто провести переговори з постачальником і отримати від нього такі умови, при яких він уже не зможе оплачувати лояльність вашого закупника.

    У випадку з крадіжками вже доставленої сировини інструментів, які можуть допомогти знизити ризики розкрадань, не так багато. Перше – відеоспостереження – неодмінний атрибут системи безпеки будь-якого складу, і його необхідність не підлягає обговоренню. Система відеоспостереження може бути будь-якою, головний критерій – максимальна ємність архіву відеозаписів. Також стає популярним відеоспостереження над столами замовлень в прив’язці до автоматизованої системи складського обліку.

    Але все ж таки, я відокремлюю важливість системи мотивації персоналу, що працюють на складах. Мабуть, на складі складно впровадити систему заохочувальної мотивації, а ось демотиваційні програми працюють ефективно. Введення матеріальної відповідальності дисциплінує співробітників і сприяє зниженню рівня розкрадань.

    Інвентаризація – дуже важливий інструмент. На великих складах провести повну інвентаризацію практично неможливо. Тому робиться вибіркова інвентаризація ризикорієнтованих товарів. Таку інвентаризацію проводять спеціалізовані інвентаризаційні групи складів або зовнішні інвентаризатори.

    Підводячи підсумки, можна зробити висновок про те, що ризики розкрадань на сучасних складах високі, але ефективно мінімізувати ці ризики можна і потрібно. Для цього потрібно всього лише інвестувати в безпеку, і дивіденди не змусять себе чекати.

×